Наше село називається Лиман. У центрі села є затишний красивий куточок.
Тут знаходиться пам”ятник воїнам, які загинули в роки громадянської та Великої Вітчизняної воєн і стелі, на яких занесені імена наших односельчан, які загинули на фронтах війни.
Школярі доглядають цей пам”ятник. Вони садять квіти, підтримують чистоту та порядок біля нього.
На святах учні школи проводять свої урочисті лінійки, виступають на мітингах.
У жителів села є школа, магазин, клуб, медпункт, головна контора агрофірми «Трайгон-Фарм».
Гарне та мальовниче наше село. Ми пишаємося його історією.
А почалася вона давно…
Колись на території, де розташоване наше село, жили племена северян.
По Сіверському Дінцю з'явилися поселення і міста, які входили в Київську Русь.
Пізніше, з нашестям монголо - татар на Русь у XIII ст. , ці землі запустіли і перетворилися в Дике поле.
Народ боявся оселитися і жити тут, тому що ці землі підлягали частим набігам татар.
Після знищення монголо – татарського іга землі знову заселилися різними людьми в XVI – XVII ст.
Багаті землі Слобідськї України давно привертали до себе жадібні погляди російських дворян – поміщиків.
Козацька старшина стала захоплювати кращі землі і одержувати привелеї від царського уряду.
Таким чином , з появою селянського населення, з”явилися також і землевласники, які одержали жаловані грамоти від царів Російської держави.
В 1693 році Харківський полковник Донець одержав від Петра І грамоту на землі навколо Великого Бурлука.
В 1727 році Катерина І подарувала своєму племіннику графу Гендрикову.
12 квітня 1923 року на Україні була проведена адміністративно – територіальна реформа. Назви сел було змінено: Бугаївку – на Революційне, Лосівку – на Пролетарське, Лиман – на Жовтневе.
Зараз зростає економіка і культура нашого села.
На місці старих дерев”яних хат стоять великі світлі будинки, криті залізом або шифером.
Красиве наше село не тільки своєю місцевістю, а й людьми, які прикрашають і множать його славу своїми ділами та гідними справами.
Сьогодні наші батьки роблять історію нашого села, а завтра її треба буде робити тим, хто зараз навчається в школі, розвиває свій розум та дух.
Наше завдання – оволодіти знаннями та вміннями наших батьків та дідусів, щоб, спираючись на них, створити майбутнє, гідне наших пращурів.
| 
